Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Попропивати, -ва́ю, -єш, гл. Пропить (во множествѣ). Усю худобу попропивав. Сорочок із тридцять було, — усе попропивала.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора.
