Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відріз

Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗ"
Вова, -ви, ж. Дѣтск. Волкъ: все страшное; бука, нелюдимъ. О. 1861. VIII. 8. куряча вова. Странно одѣтый.
Ме́рло нар. Мертво.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий. Мет. 141.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Сестричний, -ного, м. = сестрінець. Желех.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Сьомак, -ка, м. 1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ). 2) Монета въ семь коп. ассигнація ми или въ 2 коп. серебромъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.