Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки.
Кліщі, -щів, мн.
1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань.
2) Деревянный овалъ у хомута. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.
3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Изрубить. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали.
2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл.
1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба.
2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать.
3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо.
4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность.
Уюн, -на, м. = в'юн.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.
Чернецтво, -ва, с.
1) Монашество.
2) соб. монахи.
