Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Дніпрянські пороги.
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива.
Христосання, -ня, с. Христосованіе.
