Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. В городі вистроєний великий будинок. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. Ум. будиночок.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ).
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. По гаєві усякий птах літає. Густий гаю, густий — не прогляну. Ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила.
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало.
Стариґай, ґая, м. = стариган.
Уношення, -ня, с. Внесете:
