Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Ой дуб на березу гіллям похилився. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе.
На́ймичка, -ки, ж. Наемница, наемная работница. Чи я в тебе, мій миленький, за наймичку робила?
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Смак, -ку, м.
1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. Поцілувались гарно в смак. Насумувались в смак. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія.
2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні.
Хвощ, -ща, м. Раст. = хвоїщ а). б) — зі́мній = хвоїщ б).
