Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відправа

Відправа, -ви, ж. 1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Рудч. Ск. II. 47. Попи добилися копійки і за одправи принялись. Мкр. Г. 70. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Рудч. Ск. II. 31. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу. МВ. І. 16. 2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня». Гол. І. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВА"
Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати. Желех.
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани. Левиц. І. 8.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.