Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпльовуватися

Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся. Ном. № 13383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛЬОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛЬОВУВАТИСЯ"
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Бухарка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача. МВ. І. 47.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПЛЬОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.