Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ.
Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ум. питоньки, питочки. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ.
Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Троха, чи не пішли вони в ліс.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл.
1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ.
2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Клеймить, обрѣзывая уши.
2) Бранить, клеймить, шельмовать.
