Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрохувати

Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОХУВАТИ"
Гі Ii, гій, меж. = иги. Гі на тя! Ном. № 3488. Гій, гій на тебе! Чуб. I. 90.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное. Желех.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі. Федьк.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. Ном. № 13157. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою. Харьк.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.