Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпущення

Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУЩЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУЩЕННЯ"
Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Підкручувати, -чую, -єш, сов. в. підкрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів. Ном. № 3114.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Порозлютовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розлютуватися, но во множествѣ.
Страховина, -ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Мир. ХРВ. 35. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Шевч. Ум. страховинка, страховиночка.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПУЩЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.