Відрізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. відрізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отдѣляться, отдѣлиться, отстраняться, отстраниться. Цвіла, цвіла калинонька, на воду схилилась, дівчинонька журилася, що від роду відрізнилась. А всі зірочки до купочки, місяць одрізнивсь. 2) Выдѣляться, выдѣлиться. Звідтіль одрізнявся голосний крик корови або півня. 3) Отличаться, выдѣляться, выдѣлиться. Зорі відрізняються від планет.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? 2) Та я його засторцював у наймити.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ.
Розсвербітися, -блюся, -бишся, гл. Раззудиться. Розсвербілась спина.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії.
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. Я хочу виробити власний филозофський світогляд.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь.
Сміливісінько нар. Совершенно смѣло.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив.
