Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винагорода

Винагорода, -ди, ж. Награда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДА"
Бокор, -ра, м. Плотъ. Угор.
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Переманювати, -нюю, -єш, сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Грин. III. 534.
Попоратися, -раюся, -єшся, гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався. Мир. ХРВ. 85.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. Ном. № 7274. В мене батька немає і рід не приймає. Чуб. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. Чуб. V. 268. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771. Баба з пекла родом. Ном. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. 2) Порода. Родом кури чубаті. Ном. № 7982. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. Кобел. у. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. Ном. № 2030. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. Ном. № 8951. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Чуб. Ум. родик, родо́чок, родонько. Чуб. V. 760, 463.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани. Левиц. І. 8.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНАГОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.