Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Військо йде, як мак цвіте.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. и
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл.
1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку.
2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали.
3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере!
