Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виля

Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯ"
Блищик, -ка, м. Блестка. Балт. у.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода. О. 1826. Кух. V. 33, 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.