Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Борсатися, -саюся, -єшся, гл. Метаться въ разныя стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дріжав. Зашелестіло жито, заколихалося, немов, у йому щось борсалось, билось.
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Ум. кендюшок.
Лапатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] лапну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Щупаться, касаться, коснуться, дотрогиваться, дотронуться.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі.
Танжір, -ра, м. = тарілка.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.
