Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виляти

Виляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. ІІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЯТИ"
Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись. Левиц. І. 475.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Кукулярія, -рії, ж. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. І. 135.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.
Покорити, -рю́, -риш, гл. Смирить? Біг покорить, Біг і простить. Ном. № 60.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий. Мир. (Іов. II. 73.)
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.