Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовний

Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово. О. 1862. ІІІ. 52. 2) Условленный, условный. 3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє. Чуб. V. 1021.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Гаспед, -да и гаспид, -да, м. 1) Ядовитый змѣй, аспидъ. Гадюча в серці в вас отрута, отрута гаспеда лихого. К. Псал. 132. 2) Бранное: дьяволъ, бѣсъ. А ти гаспид проклятий! Ув. гаспедюка.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Космогрудий, -а, -е. Съ волосатой грудью. Вх. Зн. 28.
Кування, -ня, с. 1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов. 2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Невдачий, -а, -е. = невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. Н. п.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця. Ном. № 10185.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись. О. 1862. VI. 98.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.