Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовний

Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово. О. 1862. ІІІ. 52. 2) Условленный, условный. 3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє. Чуб. V. 1021.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся. Чуб. V. 168.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. Я хочу виробити власний филозофський світогляд. Левиц. Пов. 90.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.