Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовний

Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово. О. 1862. ІІІ. 52. 2) Условленный, условный. 3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє. Чуб. V. 1021.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНИЙ"
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Печіння, -ня, с. = печиво. Вх. Уг. 258.  
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени. Чуб. III. 98.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044.
Чередничок, -чка, м. Ум. отъ чередник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.