виметати

Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. І. 221.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.

Випадкові слова

Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.

повністю...

Футик, -ка, футко, -ка, футок, -тка, м. = худко, худок. Вх. Лем. 178.

повністю...

Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. Рк. Левиц. Уман. IV. 192. 2) Достойный. Цей чоловік вартний. Рк. Левиц.

повністю...