Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виметати

Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. І. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМЕТАТИ"
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити. Гол. II. 711.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.