Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой).
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край!
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Сім, семи и сімо́х, сьомох числ. Семь. Що-дня, ззідав по семи хліба. Баба сім миль зза пекла, — очень злая баба. Коли б сім собак, то б од усіх сімох оділась.
Тако нар.
1) = так.
2) Яко-тако. Кое-какъ.
