Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимітати

Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТАТИ"
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. О. 1861. X. Свид. 44. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. К. ЧР. 4. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля). К. ПС. 26.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Розо.. Cм. розі...
Утулятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утулитися, -люся, -лишся, гл. Вмѣщаться, вмѣститься, помѣститься. Така мала хата, що вся сем'я насилу втулилася.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.