Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимітати

Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТАТИ"
Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі. Павлогр. у. (Лобод.).
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Чуганя, -ні, ж. = чуга. Гол. Од. 76, 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.