Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимантачити

Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНТАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНТАЧИТИ"
Бундючно нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
Викладування, -ня, с. = викладання.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Гамула, -ли, ж. 1) Каша изъ яблокъ съ медомъ. Борз. у. 2) Полужидкая масса, клокочущая въ сопкахъ. Черном. 3) Неудавшееся жидкое кушанье, сдѣланное слишкомъ густымъ, подобнымъ киселю, напр. о борщѣ, о галушках. Переясл. у.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Мкр. Г. 8. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Шатан, -на, м. Чортъ. То було пекло, там самі були шатани. Гн. II. 174. Гей, гей, пришов єдин пан з пекла родом і шатан. Гол. І. 211.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМАНТАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.