Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимантачити

Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНТАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМАНТАЧИТИ"
Бут, -та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Cм. бутити. 5) мн. бути. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. бутик.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262. 2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288. 3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.
Зсукувати, -кую, -єш, сов. в. зсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Ссучивать, ссучить. Зсукав мотузок. Чуб. І. 162.свічку. Сдѣлать свѣчу (изъ воску). Зсукали свічку із ярого воску. Чуб. І. 162. А ще раніше пан Василько встав, три свічки зсукав. Чуб. III. 285.
Лотр, -ра, м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. ло́трик.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. Сим. 133. Вас. 192. 2) Пеналъ.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. Левиц. Пов. 324. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. Кв. І. 40. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. Мнж. 121. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті. Ном. № 8631.
Чередничок, -чка, м. Ум. отъ чередник.
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Ном. № 14137. Посію я шавлію рано у неділю. Черк. у. Ум. шавлієчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМАНТАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.