Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимівка

Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть. О. 1861. XІ. 116.
Керсет, -та, м. = керсетка. Та продала дівчина керсет, та купила чумакові кисет. Н. п.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Шевч. 17. Рано-ранісінько схоплюся. МВ. (О. 1862. III. 73).
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Удіти Cм. удівати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.