Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимівка

Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів. Котл. Ен. IV. 58.
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б)вечірня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в)лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.