Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимівка

Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІВКА"
Безщадно нар. Безпощадно. Безщадно кров рутульську ллють. Котл. Ен.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. Ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ). Черк. у.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. МВ. ІІ. 126. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами. К. ХП. 43.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. Рудч. Ск. II. 2.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном. 2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.