Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимотувати

Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. Рудч. Ск. II. 190. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться. Св. Л. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТУВАТИ"
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Суціга, -ги, об. Бранное слово. Мкр. Н. 32. Суціга смерть. К. 1882. XII. 626. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.