Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі.
Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста.
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Помертвіють люде від страху та дожидання.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Татунин, -на, -не. = татунів.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати.
2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки.
