Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимусити

Вимусити Cм. вимушувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУСИТИ"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Вулік, -ка, м. = вулій.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. К. ЧР. 159. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських. МВ. ІІ. 59.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Чуб. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? К. Псалт. 84. Ум. межка.
Моли́твати, -ваю, -єш, гл. Читать молитву и давать имя новорожденному. Дитину молитвати. Камен. у.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Проводарь, -ря́, м. Проводникъ, вожатый. Ізмалечку я був сирітським батьком, від матері — проводарем удовам. К. Іов. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.