Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вильоти

Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита? Мет. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬОТИ"
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех.
Півколіщатко, -ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Потріб, -би, ж. 1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Камен. у. Сей оскіпок у потріб піде. Н. Вол. у. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Брацл. у. Яворина все на потріб яку там купуєся. Камен. у. 2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе. ЕЗ. V. 189.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЬОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.