Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимова

Вимова, -ви, ж. 1) Выговоръ, произношеніе. Ном. № 6072. 2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч. 3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що? Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВА"
Відмежовувати, -вую, -єш, сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Дертя́ний, -а, -е. Изъ дерт'и.
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця. К, XII. 110.
Ле нар. = лем. Желех.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Півколіщатко, -ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Ткачка, -ки, ж. = ткаля. Вх. Лем. 474.
Увігнутися Cм. угинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.