Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимова

Вимова, -ви, ж. 1) Выговоръ, произношеніе. Ном. № 6072. 2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч. 3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що? Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВА"
Видавити Cм. видавлювати.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Оби сз. = щоби. (Пущу) тоту дівчиницю з чорними очима, оби мені молодому водиці носила. Гол. IV. 504.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Умерти Cм. умірати.
Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.