Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимостити

Вимостити Cм. вимощати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОСТИТИ"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Кисет, -та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Клюй-Дерево, -ва и клюй-дуб, -ба Дятелъ. ХС. VII. 419. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Потоншати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.