Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. 3) Солома, лежащая въ жлукті. 4) = містище. . 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. Ум. гніздечко.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Лахмання, -ня, с. Тряпье, рубище. Заберу своє лахмання та й подамся геть із хутора.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой.
Чупрун, -на, м.
1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна.
2) — зілля. Родъ растенія.
