Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу.
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина.
Кропив'янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору.
Полічити, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир.
Пощербити, -блю, -биш, гл.
1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили.
2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
