Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовляти

Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Ном. № 1106. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому. Мет. 306. 2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. ХС. VII. 423. О. 1861. X. 129. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи. Зміев. у. 3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЛЯТИ"
Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17. 2) Рыбный заводъ.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював. Харьк.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Конст. у.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.