Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовляти

Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Ном. № 1106. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому. Мет. 306. 2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. ХС. VII. 423. О. 1861. X. 129. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи. Зміев. у. 3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЛЯТИ"
Без'Їжжя, -жя, с. Отсутствіе пищи, голодъ. Одно безпиття, друге без'їжжя. АД. I. 335.
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Палаш, -ша, м. Палашъ. О. 1862. X. 2. В правій руці, палаш держе. Гол. І. 99. Палашем посік того змія. Чуб. II. 179.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.
Промарнотравити, -влю, -виш и промарнотратити, -чу, -тиш, гл. Расточить, растратить, промотать. Промарнотратили добро, пропили, прогайнували. Полт.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.