Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовно

Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВНО"
Гицнути, -ну, -неш, гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34.
Затхну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Получить дурной запахъ, провоняться. Яйця затхнулись. Лебед. у.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. МВ. І. 157. К Еолу мчалась як оса. Котл. Ен. І. 4.
Настренчити Cм. настренчувати.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Похитатися, -та́юся, -єшся, гл. Пошататься, покачаться.
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.