Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів.
Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся?
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза.
