Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимітка

Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТКА"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо. Сумск. у.
Плиточка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.