Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимітка

Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМІТКА"
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Молоди́на, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 37.
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Желех.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.