Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вильний

Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Екатер. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти. Угор.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Хоробний, -а, -е. Къ болѣзни относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.