Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю).
Оп'яняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оп'яни́ти, -ню, -ниш, гл. Опьянять, опьянить. Його й погане пиво оп'янило.
Пас, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався.
2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.
3) Полоса.
4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Ум. пасок.
Підсипання, -ня, с.
1) Подсыпаніе.
2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли.
Спрага, -ги, ж. Жажда. Буде голод і спрага. Від спраги мліли.
