Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вильний

Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Екатер. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.