Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вильний

Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Екатер. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬНИЙ"
Відлежати Cм. відлежувати.
Водносталь нар. Въ одну нить.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Заво́д Cм. завід.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк. Г. Барв. 290. 2) мн. Vaccinium uliginosum L. ЗЮЗО. І. 140.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Прополоти Cм. прополювати.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.