Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Погибає безвинна людина.
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл.
1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти.
2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати.
