Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимочити

Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЧИТИ"
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. кепта́рик.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Переладнати, -на́ю, -єш, гл. = перелагодити.
Перецінити Cм. перецінювати.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.