Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимотати

Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТАТИ"
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Заслу́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заслу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заслушиваться, заслушаться. Як стане росказувати, то я й заслухаюся. Кв. Драм. 265.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ. Св. Л. 40.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. Стор. МПр. 80. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. Ном. № 5142. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. Чуб. V. 37. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. Чуб. V. 1029. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла. Шевч. 401.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування. Ком. II. № 934.
Попаршивіти, -віємо, -єте, гл. Сдѣлаться паршивымъ (о многихъ), сдѣлаться плохимъ (о многихъ).
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. Ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.