Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання.
Відборотися, -рюся, -решся, гл. Отбиться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся.
Гуща́к, -ка, м. Кусты, густой кустарникъ.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє.
Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Соснина, -ни, ж.
1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля.
2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. Ум. сосни́нка.
Чівка, -ки, ж.
1) Хохолъ, волосы спереди головы. Бере го за чівку.
2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
