Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимотати

Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОТАТИ"
Витворити Cм. витворяти.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Катя! меж. Крикъ на зайца. Дивись, дивись, заєць, заєць! От же дорогу перебіг! Катя, катя! га-га, га-га!.. Бач, і перебіг! О. 1861. V. Ніс. 66.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. І. 173. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Як лучиться отецький син, оддасть мене мати. Мет. 8. 2) Отеческій.
Перенести Cм. переносити.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Стор. МПр. 94. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах. К. ЧР. 223.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.