Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимолот

Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛОТ"
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Нали́гувати, -гую, -єш, сов. в. налига́ти, -га́ю, -єш, гл. Набрасывать веревку на рога (быка, коровы). Налигай воли та веди сюди. Харьк. у.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.