Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилюжка

Вилюжка, -ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЮЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЮЖКА"
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Конст. у. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. Дещо, 55.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Порозсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Учителювання, -ня, с. Учительствованіе, состояніе учителемъ. Шейк.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЮЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.