Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ.
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ).
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Ху! меж.
1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає.
2) Фу! Ху на його зовсім!
Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет.