Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Зневолити Cм. зневолювати.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Старість не радість. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість....
Шляхетство, -ва, с.
1) Дворянство.
2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає.
