Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій.
Воспитати, -таю, -єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Cм. запсувати, зопсувати.
Кишнути Cм. кишкати.
Покрів, -рови, ж. = покрова 1. Покрій моя, Покровонько, покрий мою головоньку.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
