Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучувати

Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.
Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина. Вх. Зн. 35.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.