Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучувати

Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки. Котл. Ен. III. 33.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Желех.  
Ма́чанка, -ки, ж. Родъ пищи: смѣсь сыра со сметаной. Желех.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Росплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Распутываться, распутаться.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.