Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучувати

Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧУВАТИ"
Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Бджолянкувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Харьк.
Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. Левч. 108. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого. Подольск. г.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Садівничий, -а, -е. 1) Садовничій. Черк. у. 2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.