Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл. — кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей.
Дря́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. Дряпатися на гору.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Летить літо як на крилах. Я дав би дві зіми за одно літо. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. . 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Уживай світа, поки служать літа. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Довелось їй на старости літах збідніти. Меншая сестра літ не доросла. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили.
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Наблизилось до вас царство Боже. Смерть наближається. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив.
Пороспещувати, -щую, -єш, гл. Избаловать (многихъ). Пороспещували ви дуже своїх дітей.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником.
Чвохтіти, -хчу, -тиш, гл. = чавкати = чв'якати 2. Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.
