Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Пили на радощах сивуху.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Cм. хварбувати.