Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовка

Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВКА"
Галитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь. Котл. Ен. VI. 67.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа. Ном. № 13065; Мнж. 124, 92.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.