Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Підтоптаний, -а, -е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи.
2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. підтоптаний панич. Старый холостя къ.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Ущипнутися, -нуся, -нешся, гл. Ущипнуться. Де вщипнеться, там подереться.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.
