Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винагороджувати

Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Запали́хвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня. Волч. у.
Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Спочатку нар. Сначала. Спочатку і цей цар їх не міг звоювать. Чуб. II. 207. Молоді жили спочатку мирно і щасливо. Левиц. Пов. 49.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНАГОРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.