Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винагороджувати

Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях! Пр. 1868. 423.
Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Перебієць, -бі́йця, м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести. Котл. Ен. II. 14.  
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНАГОРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.