Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винагороджувати

Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАГОРОДЖУВАТИ"
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. (КС. 1902. X. 148).
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Цісарювати, -рюю, -єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНАГОРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.