Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися

Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУЩУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУЩУВАТИСЯ"
Відсотати Cм. відсотувати.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Камен. у. 3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУЩУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.