Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимолотити

Вимолотити, -лочу, -тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. І. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛОТИТИ"
Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема. Федьк.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Чепаритися, -рюся, -ришся, гл. Раскарячиваться. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.