Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Вп.... Cм. уп...
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ.
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає.
2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває.
3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали.
4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває.
5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Хто скупує, той двічи купує.
Скупуватий, -а, -е. Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті.
Соборище, -ща, с. = собір.
