Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимурувати

Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУРУВАТИ"
Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.
Оборона, -ни, ж. Защита, оборона. Сорока в ворони просить оборони. Ном. № 1566.
Пашня, -ні́, ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив. Чуб. V. 8.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.