Дзизку́чий, -а, -е. Жужжащій.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Довго, довго дивувались на її уроду. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Від дурня чую, то ся не дивую. Багатий дивується, як убогий годується. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Зли́вки, -ків, мн. зли́вини, -вин, ж. 1) Сливаніе, обливаніе. 2) Обрядовое омовеніе роженицы и рукъ повивальной бабки послѣ крестинъ. 3) Слитое изъ разныхъ сосудовъ въ одинъ.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Реп'яшок, -шка, м. 1) Ум. отъ реп'ях. 2) Раст. Xanthiun strumarium L. 3) Родъ вышивки.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Спивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Спили зелене вино.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!
