Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимоленець

Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛЕНЕЦЬ"
Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. Ѵ. 1016.
Безпритомний, -а, -е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Оббирьканий, -а, -е. = забрьоханий. Сидить у шинку раз-у-раз оббирьканий. Г. Барв. 290.
Обробка, -ки, ж. Обработка, отдѣлка. Желех.
Очай нар. = ачей. Очай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, очай би чи не повиривала якорі в турецької каторги. Чуб. V. 933.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Харсон, -ну, м. Херсонъ. Полт. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.