Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимоленець

Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛЕНЕЦЬ"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Вибалакати, -каю, -єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. К. ЦН. 240. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230. Ум. промовка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.