Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. Йди до попа благословиться. Бона благословиться у батька й у матері.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись.
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Перескаржити, -жу, -жи́ш, гл. = перешкожати. ...перескаржили у її роботі.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. Помір в селі.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
