Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимолити

Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОЛИТИ"
Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ. Вас. 153. Сумск. у.
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
Заміня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣняться. МВ. І. 84.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Ланка, -ки, ж. 1) Звено. 2) Низка монистъ. Вх. Зн. 31. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 34.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.