Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Приватний, -а, -е. Частный. Заприсягну не втручатись у жадні козацькі справи і стану жити... приватною особою.
Скеміти, -млю́, -миш, гл.
1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах.
2) Жужжать. Муха скемит.
Тяганка, -ки, ж. Судебная волокита. Cм. тяганина.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває.
